?

Log in

No account? Create an account
Previous Entry Share Next Entry
Букетик чебрецю...
захід сонця, польові квіти
tanamala

Ну от, шо правда, то правда) - нема такого злого, шоб не виходило на добре... Я поламала вдома комп’ютер (ну він сам поламався, просто я до того останньою приклала руку:)) ) і зразу з’явилося купа справ, які мені без нього аж ніяк не вирішити. Ну, знаєте, як то буває... То терміново шось почитати треба, то статтю дописати, яка там тільки була збережена, то фільм дуже хочеться подивитися, то на електронці повисіти... А нема! (на роботі того всього не будеш робити, бо не будеш...) А ше, якраз тоді, коли то все почалося, холодіна недитяча трапися на вулиці... І чим зайнятися???...

Знайшла! )))

От уже дов’язую носочки, які минулого року (сподіваюся, шо таки минулого, а не поза-) почала, книжок в бібліотеці поназбирувала (Дерешів "Намір" мені як бальзам на рану після Карпиного "Супермаркета самотності" - нікому б не радила починати її читати з тої книжки))) ), малювала шось собі, писала (вже давно мене на вірші не пробивало), а вчора ше й на моно (яка потім легко перейшла на стерео...) прогулянку вибралася між пагорби, шипшинки позбирала, чебрецю... Такий рай.., шо я навіть перестала скиглити біля брата, шоб шось тому комп’ютеру придумав. Бо, коли найлегша дорога (дивитися фільм дві години) закрита, йдеш іншою, складнішою (збираєшся і йдеш на природу або до людей, або сам із собою спілкуєшся в здоровому значенні слова) і в результаті отримуєш більше задоволення і, мабуть, користі (хоча фільми теж бувають корисними!).


Букетик чебрецю - а в ньому ціле літо
і музики, і слів, і так... дзвінких думок),
а скільки різних місць й конвертів нерозкритих,
і кольорових вражень й спогадів мішок...

Букетик чебрецю - маленький та рухливий.
Під скелями в Криму і в зелені Карпат
лоскоче ніздрі запахом примхливим
і наче час відтягує назад...

Назад у ЛІТО))) 
 (той віршик я вже, правда, одній людинці подарувала, але, сподіваюся, вона не проти поділитися))) )